ЗМІ

ГУРТ “POLIКАРП” ВИСТУПИВ У ТЕРНОПОЛІ ВПЕРШЕ, АЛЕ ХОТІВ ЗАЛИШИТИСЯ ТУТ НАЗАВЖДИ (уривок)

Хроніка “Шинку” багата на різноманітні музичні події. Тутешня публіка вже звикла до “неформатних” груп, які рідко можна почути в ефірі місцевого радіо чи телебачення... “PoliКарп” – ексклюзивний етно-арт-роковий гурт. Його виступи нагадують мандрівки давніми Карпатами, стиль гри – своєрідне поєднання традиційних ритмів із сучасними напрямками в музиці – роком, джазом, хіп-хопом, а репертуар складають народні співанки Гуцульщини та Житомирського Полісся. 27 червня за сприяння Ігоря Мамуса гурт виступив у тернопільському арт-клубі “Шинок”. Музична програма тривала дві години. Слухачів зібралося чимало, серед запрошених був вокаліст гурту “Скай” із донькою. Музиканти зізналися, що хоча побували в Тернополі вперше, їм хотілося б залишитися тут назавжди. Сьогодні гостею “НОВОЇ...” є менеджер гурту “PoliКарп” Анна Балакир.

- Аню, чи відрізняються обов’язки менеджера від обов’язків продюсера гурту?

- Зазвичай продюсером називають ту особу, яка вишукує для виконавця кошти і займається його розкруткою, а менеджера обов’язки значно ширші. Я вирішую технічні та фінансові питання “PoliКарпа”, складаю його “музичний літопис”, організовую концертні виступи, цікавлюся усіма творчими заходами, що відбуваються в Україні...

- Як ти думаєш, “Карпатяни” перейменувалися через те, що назва гурту співзвучна з назвою французької групи – “KARPATT”?

- Не тільки з нею, а ще й англійськими та німецькими музичними гуртами... Виникало чимало непорозумінь, бажаючі відвідати імпрези плутали гурти, і нам, звичайно, зручно було б скористатися цим, адже англійські “Карпатіяни”, наприклад, є досить розкрученим брендом. “Полікарпи” досить об’єктивно розцінювали свої шанси, і їхня чесність просто вимагала зміни назви й оновлення фолк-рокового організму загалом. За останні півроку ми розпочали новий етап у творчості, із “Карпатян” стали “PoliКарпами”. Ця назва нам надзвичайно пасує, відображаючи сутність награнь, оскільки містить у собі два слова – Полісся та Карпати. Це, власне, два джерела, звідкіля команда черпає задуми для майбутніх пісень. Ми представляємо публіці оригінальний музичний стиль, визначений як етно-арт-рок. До складу входять Сергій Охрімчук (скрипка), Юрій Захарчук (перкусія), Василь Паланюк (цимбали, сопілки, фуярки) та Юрій Грищенко (бас-гітара). Чільник ватаги Валерій Гладунець є збирачем музики з багаторічним стажем. Він одружений, виховує однорічну донечку Марічку і, наскільки дозволяє час, - подорожує, досліджуючи стародавні поліські та гуцульські співанки. (...)